Акро вірш про шаблю....дуже потрібно....

Щож, спливають роки, літа за літами,
А козацькі курені стоять як стояли.
Будем, браття, збиратися і куліш варити,
Ляхи й пани побояться нас зі світу зжити.
Як дістанем шаблю нашу — будемо радіти!