Ответы
Ответ дал:
0
Гайавата дуже несхожий на інших пророків
і вчителів життя: народ тому поважає
Гайавату, не обожнюючи його, що він не
над людьми, а серед них; непересічна
особистість, він такий самий, як і вони.
У цьому й полягає вищий повчальний смисл
епічної поеми Лонгфелло, який закликає
людство навчитися цінувати в житті
найпростіші й найважливіші речі: мир,
злагоду, природу, кохання, рідну домівку,
друга, посмішку матері і бабусі, радість
праці. Саме в цьому щастя, каже поет. І
Гайавата - справжній мудрець, бо навчився
це не тільки розуміти, а й праведно і
правильно жити.
Найповніше його мудрість виражається в тому, як він зустрічає смерть. Перед нами не жахлива агонія чи болісні спроби зупинити останні миті буття, а тихий шляхетний “відліт”. Герой чекає на смерть як людина, що все пізнала в цьому світі і за все цьому світові вдячна: і за радощі, і за болі. Гайавата каже останні теплі слова лісові, птахам, тваринам, своєму народові. І як чудове видіння, розчиняється у пурпуровому тумані, який його поглинає навіки.
Похожие вопросы
2 года назад
2 года назад
7 лет назад
9 лет назад
10 лет назад