продовженя тексту якось напровесні коли сонечко

Якось напровесні, коли сонечко пригрівало все тепліше й тепліше, а сніжок танув усе скоріше й скоріше і водичкою стікав у стрімкі потічкими з Пухнастиком, гуляючи лісом побачили щось дивне. З-під залишків розтанувшого снігу виглядали перші квіти- проліски. Це було дуже гарно і чудово.

Уся галявина стала виглядати набагато яскравіше. На біленьких квіточках яскраво виблискували краплинки розтанувшого снігу. І вся ця краса так сильно манила око, що неможливо було відвести погляд.