Відкуди пішла назва села Вільхове )

У безмежнім степу загубилось,
Ніби зернятко, рідне село.
Грозовії над ним прокотились,
А воно все живе, як жило.
Село моє у вербах і тополях,
У вечорових трелях солов’я,
Одквітувала у твоєму полі,
Одколосилась юна моя доля,
Тут вечір мій і пристань тут моя.