акровірш про вогник

Вогонь палає, язиками Горять палкі його вогні. Багаття з жовтими краями Гарячі промені стрімкі. Мов до небес дістати хоче Палає, тягнеться у вись. Щоразу сизий дим лоскоче Живе сильніше ніж колись. Зникає щось, бо догорає Тече! — Життя його як мить. Хвилини смутку теж зникають — Бо їх єство, також горить