Розповідь про вишиванку 4клас

Ответы

Ответ дал: darijcukludmila45
1

Ответ:

Родина мого дідуся мешкала у селі Воронівці на Вінничині і мала 11 дітей. Утім, після Голодомору та війни до дорослого віку з них дожило тільки семеро. Сорочка, котра на мені, колись належала одній з його сестер, яку, так як і мене, звали Ганною. Із дідусем у них був 21 рік різниці. Вишила їй її десь перед Другою світовою двоюрідна сестра Меланка. Але про це все я дізналася випадково, вже коли отримала цю вишиванку.

А сталося це так. Кілька років тому я цілеспрямовано вирішила розшукати у родичів речі, які залишились після бабусі Ганки. Вони для мене були дуже цікаві і цінні через те, що, коли я була маленькою, вона завжди дуже добре ставилась до мене. Для мене це була важлива родинна реліквія, і я розуміла, що якщо вчасно не заберу, її спадок можуть переробити на якесь ганчір’я.

Ганчина невістка Ніна знайшла і віддала мені її сорочку, рушник, а також велику хустку. І коли я все це несла додому, то випадково зустріла саме ту двоюрідну сестру Меланку. З нею я вирішила поділитись своєю радістю і показала речі, на що вона мені відповіла: «Ой, так це ж я вишивала!» Ось така приємна для мене циклічність: сорочка, яку вишивали для однієї Ганни, через багато років знайшла іншу.



Взагалі бабуся Ганка була дуже норовливою. У Другу світову її вивозили на примусові роботи до Німеччини, але вона не тільки сама змогла повернутися додому, але і знайшла свого батька, якого теж привезла назад до України. Це була дуже сильна, вольова жінка, яка все життя важко працювала, сама виховувала сина.

Її сорочка дуже дорога для мене, хай навіть вона і не найпишніша у моїй колекції народного вбрання, але її носила така рідна для мене людина.

І взагалі вишивка – це завжди особливо, неповторно, дуже гарно і дуже по-справжньому.

Олена Захарченко, письменниця

Сорочка: початок ХХ століття, Сумщина

Похожие вопросы