Ответы
Новела “Intermezzo“ -це одна із кращих творів М. Коцюбинського, лірична поема в прозі, поетична новела, в якій зображується нерозривна єдність митця і народу. Новела була створена в тяжкі роки столипінської реакції, коли в середовищі інтелігенції особливо поселилися розбрід та занепадництво і з’явилася ціла зграя письменників-декадентів, які закликали розробляти “вічні теми“- писати лише про красу природи і кохання. Вони ігнорували важливі соціальні проблеми, прикривались гаслами “мистецтво для мистецтва“, “краса заради краси“.
Влітку 1901 року М. Коцюбинський відпочивав на Полтавщині. Під час цього короткого відпочинку , якось письменник заслухався чарівною музикою полів, у нього і виник задум новели. Твір побудований у формі широкої розповіді ліричного героя, який, перебуваючи певний час на лоні природи, набирається сил для активної громадської діяльності.
Герой не може розминутися з людьми. Він з болем у серці згадує борців проти царизму, яких вигнали і розстрілювали за часів столипінської реакції.
«Intermezzo» герої
Образи-символи «Intermezzo»
Моя утома — зневіра, надломленість, депресія, розчарування .
Ниви у червні (ниви в червні тільки починають набирати сили) — символізують життєву енергію, а її так не вистачає головному герою.
Сонце — символ вічності, космічної енергії, сили.
Три білих вівчарки :самозакохана Пава — дворянство, Трепов — жандармерія (кличкою стало прізвище міністра внутрішніх справ), «дурний Оверко» — принижене і темне селянство, якому досить дати трошки волі і воно вже не кинеться ні на кого.
Зозуля (народний образ) — символ, що втілює надію і життя (образ часу).
Жайворонки — символ творчого піднесення.
Залізна рука города — потяг і саме місто, що вторгається в життя особистості.
Людське горе — становище народу.
Образ ночі — символ краси, одухотвореної Богом.
Образ білих мішків — образ повішених людей.