Ответы
Ответ дал:
1
Ответ:
Надходила ніч тепла, тиха, зоряна. Усе при чаïлось очікуючи відпочинку: дерева, квіти, трави, птахи у своїх гніздах, коники у траві. І лише йому чомусь не спалось. Ураз згадав рідну домівку, прибрану у віночок мальв і чорнобривців, стежку, що звивалась змійкою поміж трав і вела до рідного порога. І маму...
Вона щовечора приносила глечик теплого молока і скибку духмяного хліба (спеченого у старій печі). Він ніби відчув дотик теплих маминих долонь. Тут у цих стінах ніби почув її м'які кроки, поринув у
спогади про безтурботне дитинство. Зринули у пам'яті слова В.Симоненка ,,За тобою завжди будуть мандрувати очі материнські і бiлява хата,,. Знову відчув погляд сірих материних очей ,огорнутий легким смутком.
Похожие вопросы
1 год назад
1 год назад
2 года назад
2 года назад
7 лет назад
7 лет назад
9 лет назад