допоможітьь будь ласка розповідьь​

Ответ:Залежно від провідної комунікативної функції, яку виконує той чи інший діалог, розрізняють функціональні типи діалогів. Результати досліджень проведених на автентичних навчальних матеріалах англійською, німецькою, російською мовами, показали, що найпоширенішими є чотири основних типи діалогів:

діалог-розпитування,

діалог-домовленість,

діалог-обмін враженнями / думками,

діалог-обговорення / дискусія.

Діалог-розпитування може бути одностороннім або двостороннім. У пер­шому випадку ініціатива запитувати інформацію належить лише одному парт­неру, у другому - кожному з них.

Двосторонній діалог-розпитування розвиває ініціативність обох партнерів, характерну для природного спілкування.

Одне з важливих умінь, яким учні повинні оволодіти з першого року навчання іноземної мови, є уміння вести діалог-домовленість.

Діалог-домовленість вико­ристовується при вирішенні співрозмовниками питання про плани та наміри, він є найбільш посильним для учнів. Після оволодіння діалогом-домовленістю здійснюється навчання змішаного типу діалогу: розпитування-домовленості.

Наступним за складністю є діалог-обмін враженнями/ думками, метою якого є виклад свого бачення якогось предмета, події, явища, коли співрозмовники висловлюють свою думку, наводять аргументи для доказу, погоджуються з точкою зору партнера або спростовують її. При цьому ініціатива ведення бесіда є двосторонньою.

Найскладнішим для оволодіння є діалог-обговорення/дискусія, коли співроз­мовники прагнуть виробити якесь рішення, дійти певних висновків, переконати один одного в чомусь.

Основними якісними показниками сформованості загального вміння вести діалог іноземною мовою є такі спеціальні вміння:

1) уміння починати діалог, вживаючи відповідну ініціативну репліку (повідом­лення, спонукання, запитання);

2) уміння швидко реагувати на репліку співрозмовника, використовуючи репліки, що мають різні комунікативні функції;

3) уміння підтримувати розмову, додаючи до репліки-реакції свою ініціативну репліку;

4) уміння стимулювати співрозмовника до висловлювання, виражаючи свою зацікавленість за допомогою реплік оцінювального характеру.

Объяснение: