Ответы
Ответ:
Объяснение:
Напевно, на всьому білому світі не знайдеться жодної людини, яка не любила б природу і не захоплювалася її величчю. Це тільки на перший погляд здається, що людина – це наймогутніша істота на всій планеті. Насправді ми самі придумали цей міф, щоб задовольнити свій егоїзм. Природні сили не раз нам показували свою велич і могутність у вигляді цунамі, землетрусів, ураганів та інших природних катаклізмів.
Навколишній світ не тільки може налякати, а й огорнути своєю турботою та красою. Яскраві промінчики сонця в теплий весняний день не тільки заполонюють наш носик ластовинням, але й дарують нам гарний настрій і зігрівають душу. А перші сніжинки, що падають із небес на землю! Всі діти та дорослі жваво беруть санки та ковзани та гайда на ковзанку. Невже в такі моменти ми не можемо сказати, що природа приносить нам щастя? Саме з таких моментів радості та задоволення складається наше життя. Навіть наш настрій поєднується з плином року. Взимку ми надягаємо теплі шуби, закутуємось у товсті ковдри та чекаємо тепла. Дуже часто в снігову пору, особливо наприкінці зими, у людей починається депресія, але з першими промінчики весняного сонечка вона моментально зникає і життя знову стає радісним і веселим. Ми ніби прокидаємося разом з весною, одягаємо легкий одяг і наповнюємося грайливим настроєм. Весна – це такий короткий перехід від зими до божевільного літа, яке люблять усі без винятку. Літні канікули та морський відпочинок не можуть не радувати та окрилювати. Вліткуприрода (твір) досягає свого найбільшого розквіту. Вона живе, росте, дарує нам сезонні смаколики – полуниці та черешні. А вже на осінь природні дари наповнюють наші кошики сповна. Природа дякує нам за турботу, увагу, за те, що ми ціле літо працювали в неї та оберігали. Хоча у вересні канікули закінчуються, і школярі з повними ранцями йдуть здобувати знання, їхній настрій все одно не згасає, бо яскраве сонечко продовжує гріти щічки. Лише холодний осінній дощ забирає в нас грайливий настрій і змушує нас сумувати.
Людина є частиною усієї природи. Вони разом засинають і прокидаються, радіють ясному сонечку та сумують із холодним дощем. Протягом усього життя йдуть разом, міцно тримаючись за руки. Вони нерозривні. Якщо людина перестане піклуватися про природу , вона загине і навпаки, якщо природні дари не зможуть годувати людей, те й наше життя зупиниться. Отже, ми повинні з раннього дитинства доглядати природу, яка оточує нас, і привчати до порядку наших близьких. Якщо ми продовжуватимемо засмічувати вулиці, парки, ліси сміттям та пластиком, то все живе перестане нам допомагати і наша взаємна допомога перестане існувати.