підкреслити присудки.

От собі й читаю, що на скелі наковано. То збоку ускубне, то спереду поцупить. Хай любов’ю нашою святиться чарівна криничка-крижаниця. Б’є осінь в бубон золотий холодними вітрами. Тихі сосни до ранку шумлять, мою тугу виказують вітру. Сила іде знизу, од народного серця. Тече вода в синє море, та не витікає. Пішов би я в Україну, пішов би додому... Нехай мати усміхнеться, заплакана мати. Цап крутнувсь, зіп’явсь на дибки і... шасть, задравши хвіст.​