1, с. 27—36). Віднови послідовність подій. «Далеко попереду летів на своєму Вітрику козацький вивідник Пилип Швайка. Назад він не озирався, оскільки був певний, що воронівці послухаються його...» «...Почав непомітно описувати в степу широке півколо. Він звертав туди, де полюбляв зупинятися на ночівлю Іслам-бек». «Навколо багать здійнялася метушня. Кілька постатей скочило на коней і подалися назустріч Тишкевичу». «Проте хлопці, які все ще були далеко позаду, помітили те півколо, і Грицик, вйокнувши на коня, подався навперейми». «...., не криючись, вилетів на вершечок пагорба. А там застиг, ніби вперше вгледів татарський стан». «І раптом татарин ні з того нi з сього задер голову до неба...>> «Завалували, завили степняки й пустили своїх коней учвал. Вони пролітали повз вимоїну [...], а копита одного коня вдарили землю майже перед самісіньким Грициковим носом». y B Роз нув Ha: лис Пр від 8. 9. ПР Xa назие поран допог й пе писа прик й ко 3 СЬКО коза яких
ЛЮДОНЬКИ ПОМОЖІТЬ ПЖПЖЖ​