вирішальні моменти в процесі відродження УГКЦ та ЦАРЦ​

УГКЦ (Українська Греко-Католицька Церква) та ЦАРЦ (Центральна Рада України) є важливими етапами в історії України. Відродження УГКЦ та ЦАРЦ сталося у роки 1917-1921 та зумовлені були визнанням права українців на своє державотворення та релігійну свободу.

Важливим моментом відродження УГКЦ було звернення митрополита Андрея Шептицького до Папи Римського Бенедикта XV з проханням про офіційне визнання УГКЦ. У результаті цього звернення, Папа Римський видав 10 листопада 1918 року буллу "In hac sublimi", яка визнавала УГКЦ та надавала їй рівні права з Римсько-Католицькою Церквою.

ЦАРЦ створено було на з'їзді українських націоналістів у Харкові у 1917 році. На цьому з'їзді було прийнято рішення про створення національної ради, яка мала визнавати гетьманат Павла Скоропадського за нелегітимний та була заснована з метою встановлення демократичного устрою в Україні та визнання її незалежності.

Одним з вирішальних моментів відродження ЦАРЦ стала акція українських націоналістів у лютому 1918 року, коли вони вигнали з України окупаційні війська Центральних Держав, тим самим відновивши державні межі України.

Узагалі, вирішальним моментом відродження УГКЦ та ЦАРЦ було прагнення українців до своєї національної та релігійної самостійності.