Твір Захар Беркут
Срочно
А сонце сміялося! Ясним, гарячим промінням воно блискотіло в калюжах
крові, цілувало посинілі уста і глибокі рани... І таким самим ясним, гарячим
промінням воно обливало зелений ліс, і чудові запахущі цвіти, і високі
полонини, що купалися в чистім лазуровім ефірі. Сонце сміялося і своїм
божеським, безучасним усміхом ще дужче ранило роздерту Максимову

В уривку використано усі художні засоби, ОКРІМ
А) Метафори
Б) Персоніфікації
В) Епітетів

Г) Порівняння