Поєднайте слова в речення, розставте розділові знаки. Утворені речення розберіть синтаксично.
За мир, справа, боротьба, найсвятіша.

Святих, святая, історія, народу.

Добро, найбільше, народу, в кожного, його, мова, це.

Ответ:

"За мир, боротьба — найсвятіша справа."

"Святих святая історія народу."

"Добро - найбільше багатство народу. Кожного його мова це."

Объяснение:

1. У цьому реченні ми маємо одну головну частину, яка виражена фразою "боротьба — найсвятіша справа", і додаткову частину "за мир". Головна частина речення має дві складові: підмет "боротьба" і присудок "найсвятіша справа". Підмет виражений іменником "боротьба", а присудок — словосполученням "найсвятіша справа", в якому прикметник "найсвятіша" виступає як означення до іменника "справа". Додаткова частина "за мир" виражена прийменниковою фразою, яка вказує на мету або ціль боротьби. Речення виражає ідею, що боротьба за мир є найвищою справою.

2. У цьому реченні ми маємо одну головну частину, яка виражена фразою "святих святая історія народу". Головна частина речення має дві складові: підмет "святих святая історія" і присудок "народу". Підмет виражений фразою "святих святая історія", в якій іменник "історія" є головним словом, а прикметник "святая" виступає як означення до іменника. Присудок виражений іменником "народу", який вказує на те, кому належить свята історія. Речення виражає ідею про святість історії народу.

3. У цих реченнях ми маємо дві окремі ідеї, які можна розібрати на два речення.

1) "Добро - найбільше багатство народу."

У цьому реченні ми маємо дві складові: підмет "Добро" і присудок "найбільше багатство народу". Підмет виражений іменником "Добро", а присудок — словосполученням "найбільше багатство народу", в якому прислівник "найбільше" виступає як означення до іменника "багатство". Речення виражає ідею, що добро є найбільшим багатством народу.

2) "Кожного його мова це."

У цьому реченні ми також маємо дві складові: підмет "Кожного його мова" і присудок "це". Підмет виражений фразою "Кожного його мова", в якій займенник "його" вказує на власника мови. Присудок виражений слівцем "це", яке вказує на те, що мова є чимось важливим або характерним. Речення виражає ідею, що мова є чимось важливим для кожного.